Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

приниматься за дело

  • 1 приниматься за дело

    Русско-английский синонимический словарь > приниматься за дело

  • 2 приниматься за дело

    1) General subject: (какое-л.) address oneself to the business of doing, get into one's stride, go about work, set about work, buckle to, get into stride
    3) Taboo: bum rush

    Универсальный русско-английский словарь > приниматься за дело

  • 3 приниматься за дело

    v
    gener. dahintermachen (sich), sich ans Werk mächen

    Универсальный русско-немецкий словарь > приниматься за дело

  • 4 приниматься за дело

    v
    2) Hondur. (какое-л.) requintar

    Diccionario universal ruso-español > приниматься за дело

  • 5 приниматься за дело

    v

    Dictionnaire russe-français universel > приниматься за дело

  • 6 приниматься за дело

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > приниматься за дело

  • 7 приниматься за дело

    to get with it

    Дополнительный универсальный русско-английский словарь > приниматься за дело

  • 8 приниматься (за дело)

    • dát se

    Русско-чешский словарь > приниматься (за дело)

  • 9 всерьёз приниматься за дело

    1) General subject: tackle
    2) Makarov: tackle down to (smth.)

    Универсальный русско-английский словарь > всерьёз приниматься за дело

  • 10 энергично приниматься за дело

    General subject: buckle

    Универсальный русско-английский словарь > энергично приниматься за дело

  • 11 браться [приниматься] за дело [за работу]

    Универсальный русско-немецкий словарь > браться [приниматься] за дело [за работу]

  • 12 с умом приниматься за дело

    prepos.

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > с умом приниматься за дело

  • 13 умело приниматься за дело

    Russisch-Nederlands Universal Dictionary > умело приниматься за дело

  • 14 приниматься

    приниматься
    несов
    1. (за что-л.) καταπιάνομαι, ἀρχίζω:
    \приниматься за дело καταπιάνομαι μέ μιά δουλειά· \приниматься за работу ἀρχίζω τή δουλειά·
    2. (о растении) πιάνω (ρίζα), ριζοβολώ·
    3. (о прививке) πιάνω· ◊ погоди, я за тебя приму́сь! περίμενε καί θά σέ διορθώσω.

    Русско-новогреческий словарь > приниматься

  • 15 дело

    дел||о
    с
    1. (работа, занятие) ἡ δουλειά, ἡ ἀσχολία, ἡ ὑπόθεση [-ις]:
    у него́ много \делоа ἐχει πολλές δουλειές, εἶναι πολυάσχολος· приниматься за \дело καταπιάνομαι μέ τή δουλειά, καταπιάνομαι μέ τήν ὑπόθεση общественные \делоа οἱ δημόσιες (или οἱ κοινωνικές) ὑποθέσεις· он пошел по \делоам πήγε γιά δουλειά· болтаться без \делоа γυρίζω χασομέρης· у меня дел по горло εἶμαι πνιγμένος στή δουλειά·
    2. (специальность, область знаний) ἡ τέχνη, ἡ ἐπιστήμη, ἡ βιομηχανία:
    военное \дело ἡ πολεμική τέχνη· горное \дело ἡ μεταλλευτική· столярное \дело ἡ ξυλουργική, ἡ ξυλουργία· издательское \дело ἡ ἐκδοτική ἐπιχείρηση, ἡ ἐκδοτική τέχνη· газетное \дело ἡ δημοσιογραφία, ἡ ἐφημεριδογραφία· он мастер своего \делоа εἶναι μάστορας στή δουλειά του·
    3. (предмет, цель забот, интерес) ἡ ὑπόθεση[-ις]:
    это его личное \дело εἶναι δική του δουλειά, εἶναι προσωπική του ὑπόθεση· мне нет \делоа до этого ἐγώ δέν ἀνακατεύομαι σ' αὐτή τήν ὑπόθεσή у мейя к вам \дело ἔχω νά σας μιλήσω· по личному \делоу γιά ἀτομική ὑπόθεση, γιά προσωπικό ζήτημα· правое \дело ἡ δίκαια ὑπόθεση· бороться за \дело мира ἀγωνίζομαι γιά τήν ὑπόθεση της εἰρήνης· \дело чести ζήτημα τιμής·
    4. (вопрос, существо) ἡ ὑπόθεση[-ις], τό πρά(γ)μα, τό ζήτημα:
    суть \делоа ἡ οὐσία της ὑπόθεσης· это к \делоу не относится αὐτό εἶναι ἀσχετο μέ τήν ὑπόθεση·
    5. (деяние, поступок) τό ἐργο[ν]. ἡ πράξη [-ις]:
    доброе \дело ἡ καλή πράξη, это \дело всей его жизни εἶναι ἐργον ὅλης του τής ζωής'
    6. (событие, происшествие)^ ὑπόθεση [-ις], ἡ δουλειά, τό γεγονός:
    загадочное \дело ἡ μυστηριώδης, ἡ αίνιγ-ματική ὑπόθεση· \дело было осенью αὐτό συνέβη τό φθινόπωρο· это \дело прошлое αὐτό ἀνήκει στό παρελθόν
    7. (положение вещей, обстоятельства) τά πρά(γ)-ματα, οἱ δουλειές:
    как ваши \делоа? πῶς πάνε οἱ δουλειές, πῶς πάνε τά πράματα;·
    8. юр. ἡ ὑπόθεση [-ις]:
    гражданское (уголовное) \дело ἡ ἀστική (ή ποινική) ὑπόθεση· возбудить \дело κινώ ἀγωγή, ἐνάγω· выиграть \дело κερδίζω τήν ὑπόθεση, κερδίζω τή δίκη·
    9. канц. ὁ φάκελλος:
    личное \дело ὁ ἀτομικός φάκελλος·
    10. (круг ведения) ἡ ἀρμοδιότητα [-ης], ἡ δικαιοδοσία:
    это \дело прокурату́ры αὐτό ὑπάγεται στήν ἀρμοδιότητα τῆς είσαγγελίας· вмешиваться не в свое \дело ἀνακατεύομαι σέ ξένες ὑποθέσεις·
    11. (предприятие) уст. ἡ ἐπιχείρηση [-ις] / ὁ ἐμπορικός οίκος (фирма)· ◊ \дело вкуса ζήτημα γούστου· в чем \дело? τί συμβαίνει;· не в этом \дело δέν πρόκειται γί αὐτό· это другое \дело εἶναι ἄλλη ὑπόθεση· на \делое στήν πραγματικότητα· в самом \делое πράγματι, πραγματικά, στ' ἀλήθεια, ἀληθώς· то и \дело... ὅλο καί...· первым \делоом πρίν ἀπ' ὅλα, πρῶτα πρῶτα· между \делоом μεταξύ ἀλλων \дело в том, что... τό ζήτημα εἶναι ὀτι.. · говорить \дело (ό)μιλῶ σοβαρά· хорошенькое \дело! ирон. ὠραία δουλειά!· в том то и \дело, что... αὐτό εἶναι ἀκριβώς τό ζήτημα, ὀτι...· ну и \дело с концом! καί μ' αὐτό τελειώσαμε!· виданное ли это \делоΙ ποϋ ξανακούστηκε νά...!· быть не у дел δέν εἶμαι στά πράγματα· \дело мастера боится погов. ἡ κάθε δουλειά θέλει τό μάστορα της.

    Русско-новогреческий словарь > дело

  • 16 приниматься

    приняться
    1. (+ инф.; начинать) begin* (+ to inf., + ger.), start (+ ger.)

    приниматься петь — begin* / start singing

    2. (за вн.; приступать к чему-л.) set* (to)

    приниматься за работу, дело — set* to work, get* down to work, settle to (one's) work

    он не знает, как приняться за это — he doesn't know how to begin it, или how to set / go about it

    3. разг.:

    приниматься за кого-л. — take* smb. in hand

    4. (без доп.) ( о растениях) strike* take* root; ( о прививке) take*
    5. страд. к принимать

    Русско-английский словарь Смирнитского > приниматься

  • 17 приниматься

    1. fall to

    ну давай, принимайся за дело! — now, come on, snap into it!

    2. set about; set to; start; take to task; take

    приниматься, братьсяstart in

    3. turn to

    приниматься за дела, браться за работуturn to

    Синонимический ряд:
    1. приживаться (глаг.) брать силу; приживаться; укореняться
    2. приступать (глаг.) браться; начинать; приступать

    Русско-английский большой базовый словарь > приниматься

  • 18 приниматься

    nekiállni vminek nekifogni vminek nekilátni vminek
    * * *
    несов. - принима́ться, сов. - приня́ться
    ( за что) hozzáfogni ( vmihez), nekifogni, nekikezdeni, nekilátni ( vminek)

    Русско-венгерский словарь > приниматься

  • 19 приниматься

    1) General subject: address oneself, address oneself to (за что-л.), be accepted, (за что-л.) begin to eat (smth), fall on (за дело, работу), fall to (за что-л.), get round (за что-л.), proceed, set to (за что-л.), sit down (to; за что-л.), turn to (за что-л.), wade (in, into; за кого-л.), address oneself to, enact (например закон), set about to, settle down, start, turn to, set to (за работу, еду и т.п.), get to (за что-л.), go about (за что-л.), start in (за что-л.), take in hand (за что-л.), turn hand to (за что-л.), go over (I thought for a moment, wondering whether the truth or a lie would go over better. - Я задумалась на мгновенье, взвешивая, что будет воспринято лучше - правда или ложь. (S. Meyer, Twilight)), get at (за что-л.), get to (за что-л.), go about (за что-л.), assume (данные принимаются исходя из прогнозов отраслевых аналитиков - the data are assumed based upon the forecasts of industry analysts)
    3) Colloquial: start in
    4) Agriculture: set (о деревьях), take roots (о растении)
    5) Mathematics: begin (with), start (with)
    6) Forestry: take roots
    7) Information technology: get to
    8) Makarov: go about (smth.) (за что-л.), go about doing (smth.) (за что-л.), reestablish (о рассаде), set (о деревьях и т.п.), strike, fall on (за дело работу и т. п.), fall to (за что-л.), fall to doing (за что-л.)

    Универсальный русско-английский словарь > приниматься

  • 20 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

См. также в других словарях:

  • дело — а; мн. дела/, дел, дела/м; ср. см. тж. дельце, делишки, деловой 1) а) Работа, занятие, деятельность. Хозяйственные дела. Срочное, неотложное де/ло …   Словарь многих выражений

  • дело — а; мн. дела, дел, делам; ср. 1. Работа, занятие, деятельность. Хозяйственные дела. Срочное, неотложное д. По делам службы. Приниматься за д. Приступать к делу. Заниматься домашними делами. Д. спорится, кипит. Застать кого л. за делом. Сидеть,… …   Энциклопедический словарь

  • криком изба не рубится, дело не спорится — Колокольный звон не молитва, а крик не беседа Ср. (Они во время пожара) красно рассуждали об обязанности всякого приниматься в таком случае за дело своими руками, а не кричать и командовать, потому де, что криком изба не рубится. B. И. Даль.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Криком изба не рубится, дело не спорится — Крикомъ изба не рубится, дѣло не спорится. Колокольный звонъ не молитва, а крикъ не бесѣда. Ср. (Они во время пожара) красно разсуждали объ обязанности всякаго приниматься въ такомъ случаѣ за дѣло своими руками, а не кричать и командовать, потому …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Бомарше — Beaumarchais. Бомарше (Beaumarchais) Пьер Огюстен Карон де (1732 1799) Французский драматург. Афоризмы, цитаты Бомарше. Beaumarchais. Биография • Что такое аристократ? Человек, который потрудился родиться. • Природа сказала женщине: будь… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • «РАШЕЛЬ» —         Либретто оперы. При жизни Булгакова не ставилось и не публиковалось. Впервые: Музыкальная жизнь, М., 1988 г., №№ 10, 11. Сокращенная редакция либретто в обработке поэтессы Маргариты Алигер, сделанной уже после смерти Булгакова,… …   Энциклопедия Булгакова

  • Николай Гаврилович Чернышевский — (1828 1889 гг.) писатель, ученый, философ, публицист, литературный критик …Без войны никакой народ ни от какого чужого ига не освобождается… Без приобретения чувств гражданина ребенок мужского пола, вырастая, делается существом мужского пола… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • товарищ — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? товарища, кому? товарищу, (вижу) кого? товарища, кем? товарищем, о ком? о товарище; мн. кто? товарищи, (нет) кого? товарищей, кому? товарищам, (вижу) кого? товарищей, кем? товарищами, о ком? о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ГОГОЛЬ — Н. В. Гоголь. Портрет . Худож. Ф. А. Мюллер. 1841 г. (ГТГ) Н. В. Гоголь. Портрет . Худож. Ф. А. Мюллер. 1841 г. (ГТГ) Николай Васильевич (20.03.1809, мест. Сорочинцы Миргородского у. Полтавской губ. 21.02.1852, Москва), писатель. Прадед Г. был… …   Православная энциклопедия

  • РЕЗОНЁРСТВОВАТЬ — РЕЗОНЁРСТВОВАТЬ, резонюрствую, резонюрствуешь, несовер. Пространно и скучно рассуждать о чем нибудь, придавая нравоучительный характер своим рассуждениям. Довольно резонёрствовать, пора приниматься за дело. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков.… …   Толковый словарь Ушакова

  • спустя рукава — Разг. Неодобр. Неизм. Небрежно, плохо, кое как. ≠ Засучив рукава. Чаще с глаг. несов. вида: работать, учиться, трудиться… как? спустя рукава. Сидеть сиднем в деревне, не видать жизни, пописывать и почитывать спустя рукава – карьера не блестящая.… …   Учебный фразеологический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»